Це історія про один з найтемніших спадків, який лишив Україні радянський союз – смертну кару. Вже скоро – у кіно. А Фокстрот разом з FILM.UА готують новий розіграш квитків на прем’єру.
У чому унікальність української стрічки «Ля Палісіада»?
1996-ий. За кількістю смертних вироків Україна має один із найвищих показників у світі. Лишається кілька місяців до підписання протоколу №6 Європейської конвенції з прав людини, який скасує смертну кару. І саме в цей час двоє старих друзів – детектив міліції та судовий психіатр – розслідують вбивство свого колеги. І все б нічого, якби не одна деталь. Колись давно вони обидва були закохані у вдову загиблого… Іронічний стиль історії вражає з перших секунд.
Повнометражна стрічка українського режисера Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада» виборола головний приз на 41-ому Torino Film Festival. А це другий за величиною після Венеційського кінофестиваль в Італії. Уже не вперше Філіп Сотниченко отримує нагороди за свої фільми, але цього разу такого рівня відзнака свідчить про реально вражаючу історію.
Фільм створено в жанрі, який кінематографісти іменують як «пострадянський нуар». Режисер назвав стрічку візуально-захоплюючим дослідженням українських 90-их, повільно-пекучою кримінальною драмою.
Стилізація до того неймовірна, що навіть фільм знятий у форматі DvCam (оператор-постановник використовував касетну ретро-камеру).
Але навіщо нам повертатися у час кострубатих хутряних шапок, картатих сумок і спортивних костюмів?
Фільм дає дуже очевидну відповідь: щоб побачити українські 90-ті без російських наративів. Побачити, як багато речей ми прогледіли… В одній зі сцен стрічки звучить фраза з радіо, у якій йдеться про те, що росія не покине Севастополь. Це реальний запис українських новин 1996-го року. Ведучий цитує слова тодішнього мера москви лужкова, який вже тоді вів загарбницьку російську пропаганду.
Сам фільм, за словами його авторів, не претендує на історичну достовірність. Але він із вражаючою емоційною точністю буквально телепортує у той час – час «історичного чистилища» України від радянського спадку. Коли герої фільму, самі того не усвідомлюючи, створюють майбутнє, у якому мають жити їх діти, успадкувавши нереалізовані прагнення батьків.
Фільм дає відчуття повернення, потрапляння за куліси історичного минулого. Режисер ніби прокладає часовий портал для нас. Для нас, глядачів, які дивитимуться цей фільм тут, у новому 2024 році.
Європейське журі високо оцінило фільм за «велику режисерську свободу в побудові сцен», зазначивши, що режисер «демонструє абсолютний рівень майстерності».
Стрічку уже охрестили найкращим повнометражним ігровим фільмом за версією премії кінокритиків «Кіноколо».
Також Філіп Сотниченко отримав нагороду як найкращий режисер на Міжнародному кінофестивалі в Сараєво. А сама «Ля Паласіада» отримала приз як «Найкращий фільм» ще на Вільнюському міжнародному кінофестивалі Kino Pavasaris та приз ФІПРЕССІ на Роттердамському міжнародному кінофестивалі.
Уже кортить потрапити на прем’єру? 11 січня 2024 року «Ля Палісіада» – в усіх діючих кінотеатрах України. А щоб виграти квитки на перегляд фільму – стежте за соціальними мережами FILM.UA Distribution та за сторінками Фокстрот Telegram, Facebook та Instagram, аби не пропустити той самий розіграш!
Жанр: пострадянський іронічний детектив
Хронометраж: 100 хвилин
Виробництво: «ВІАТЕЛ» та «Сучасне Українське Кіно». Проєкт створено за підтримки Українського культурного фонду та Державного агентства України з питань кіно. Постпродакшн профінансував Гетеборзький кінофонд (Швеція)
Дистрибʼютор в Україні: FILM.UA Distribution та Кіноманія.
Режисер та сценарист: Філіп Сотниченко
Продюсери: Галина Криворчук, Валерія Сочивець, Сашко Чубко
Оператор: Володимир Усик
Звукорежисер: Сергій Авдієв
Художники-постановник: Маргарита Кулик
Актори: Андрій Журба, Навруз Пашаєв, Олександр Пархоменко, Валерія Олейнікова, Олена Мамчур та ін.
